Українська консульська служба зробила перший практичний крок до повністю безконтактного формату роботи з громадянами за кордоном: відтепер податковий номер для дитини можна оформити онлайн, не відвідуючи дипустанову. Йдеться про першу в історії МЗС послугу, яка від початку й до кінця реалізується в цифровому форматі.
Про запуск сервісу повідомило Міністерство закордонних справ. Опція стосується оформлення реєстраційного номера облікової картки платника податків (РНОКПП) для неповнолітніх українців, які зараз перебувають за межами країни. Раніше ця процедура передбачала особистий візит одного з батьків до посольства чи консульства, що для багатьох родин, особливо тих, хто живе далеко від великих міст із дипустановами, перетворювалося на логістичний квест із дорогою, чергами та витратами часу.
За даними МЗС, новим інструментом українці скористалися фактично відразу. Лише за кілька днів роботи 247 заявників подали документи повністю дистанційно через персональні кабінети. Для порівняння — традиційним шляхом, через безпосереднє звернення до закордонних дипломатичних установ, за цей же період оформити номер для дитини спробували лише троє людей. Така диспропорція яскраво ілюструє реальний попит на цифрові сервіси з боку діаспори та тимчасово переміщених родин.
Чому саме РНОКПП став першою «пілотною» послугою — питання радше технологічне, ніж випадкове. Податковий номер є базовим ідентифікатором, який згодом знадобиться дитині для відкриття банківського рахунку, отримання спадщини, оформлення нерухомості чи будь-яких юридичних дій в Україні. Війна та масова міграція мільйонів українців за кордон різко збільшили кількість таких звернень: діти, які народилися або виросли поза Україною за останні роки, фактично «випадали» з податкової системи через бюрократичні перепони. Дистанційне рішення знімає цей вузол.
Технічно проєкт реалізовано спільно МЗС, Державною податковою службою та Міністерством цифрової трансформації за підтримки міжнародних партнерів. Це типова для останніх років модель: ДПС забезпечує інтеграцію з податковими реєстрами, Мінцифри відповідає за архітектуру цифрових сервісів і кабінети користувачів, а МЗС — за консульську легітимність процедури. Подібний підхід уже відпрацьовувався в межах екосистеми «Дія», і фактично саме він дозволив скоротити шлях користувача до кількох кліків замість поїздки до іншої країни.
Міністр закордонних справ Андрій Сибіга, коментуючи запуск послуги, наголосив, що йдеться не про разовий експеримент, а про напрям системної трансформації консульської роботи. За його словами, відомство продовжує усувати проблеми з доступом до консульських сервісів, і ключовий інструмент тут — цифровізація. «Консульська служба має бути сучасною, цифровою та сервісно-орієнтованою», — резюмував очільник МЗС. У підтексті цієї заяви — добре відома проблема перевантажених посольств у країнах, де сконцентровані мільйони українських біженців: від Польщі та Німеччини до Чехії й Іспанії.
Запуск першої повністю дистанційної послуги має й ширший контекст. Протягом останніх двох років консульські установи стали об’єктом критики через черги, складність запису та обмежений перелік процедур, які можна було виконати онлайн. Часткові рішення на кшталт електронної черги чи попереднього заповнення анкет проблему не знімали — людина все одно мусила фізично з’явитися до консула. Перехід до моделі, у якій ідентифікація, подача документів та отримання результату відбуваються виключно в цифровому середовищі, фактично формує новий стандарт. І якщо пілот із РНОКПП виявиться успішним, логічним продовженням стане розширення переліку «безконтактних» послуг — від довідок про несудимість до окремих нотаріальних дій.
Водночас попереду чимало викликів. Дистанційні консульські сервіси вимагають надійної біометричної верифікації, захисту персональних даних та інтеграції з державними реєстрами, які не завжди працюють у режимі реального часу. Окреме питання — інклюзивність: не всі українці за кордоном мають стабільний доступ до українських мобільних номерів, BankID чи активного запису в «Дії». Тож паралельно з розгортанням онлайн-послуг державі доведеться зберігати й офлайнові канали, особливо для людей старшого віку.
Попри ці застереження, запуск першої повністю дистанційної консульської послуги — показовий прецедент. Він демонструє, що держава здатна швидко реагувати на потреби громадян, які опинилися поза її кордонами, і пропонувати рішення, які економлять час, гроші та нерви. Якщо темп цифровізації консульської служби збережеться, найближчими роками візит до посольства може перетворитися з обов’язкової процедури на радше виняткову — лише для тих випадків, де без особистої присутності справді не обійтися.
Джерело: Українська правда
Також читають:
Мальдера у збірній України: чого чекати від італійця
Як зменшити комунальні платежі влітку: аналіз і поради
Як вибрати квартиру з кондиціонером: поради на літо
Більше інформації читай ТУТ